Лист головного редактора, листопад 2009

Не один і навіть не два рази я вже встиг пошкодувати про свою затію завести колонку редактора на IT-порталі. Я ось особисто жодного іншого порталу з подібною колонкою не знаю. Harper`s Bazaar ми, чи що, якийсь? Але що зроблено - то зроблено, тепер доведеться викручуватися. Відразу обмовлюся - епатажу не буде, насильства і терору теж. Ну все, крапки розставлені, поїхали ...

А поговоримо ми сьогодні про етапи еволюції нашої цивілізації. Вірніше, про те, яке значення в зміні цих етапів грала інформація взагалі і спосіб її передачі зокрема. Блондинки вже, напевно, відключилися, зал порожніє, а ми, тим не менш, продовжуємо.

Так ось, етапів цих було кілька. Найперший з них - коли первісна людина навчилася видавати звуки і таким чином в реальному часі спілкуватися з собі подібними. Люди почали розуміти один одного, ну, або принаймні робили вигляд, що розуміють, і йшли разом валити мамонта. Люди об`єдналися в групу.

Другий, дуже важливий, етап настав, коли людина здогадався відобразити інформацію в письмовому, вірніше, тоді ще графічному вигляді. Він навчився відправляти повідомлення в майбутнє. Завдяки цьому тепер все людство в курсі, які саме проблеми турбували пеласгов і куди ходили товариші, які проживали за адресою «Іспанія, печери Альтаїра», у вільний від роботи та навчання час.

Третій етап виріс практично з нічого з появою друкарства. Людина навчилася тиражувати і розповсюджувати інформацію. Тепер меседж можна було донести не до одного обраного людини, а до цілої групи. А можна було ж і не тільки меседж, а й листівку хвацько, з закликами завзятими. Ну, і відомо, до чого читання таких ось листівок призводить. З крейсерів палити починають, матроси незадоволені ... Жах, одним словом.

Тут необхідно зробити невелику рекламну паузу або ліричний відступ, щоб читач зрозумів, до чого я, власне, веду. Є в буддизмі таке поняття, як джняна, або праджня - воно характеризує Абсолютна Знання, тобто якийсь моністичний джерело інформації, який не має нічого спільного з нашим дуалістичності світом і є якимсь абсолютом, осягнути який звичайна людина не в змозі.

А може, в стані? Адже настав четвертий етап, з`явився Інтернет. Людина, досі поширював листівки і друкував книжки та підручники, почав спілкуватися. Причому спілкуватися багато і в режимі реального часу. І раптом, все, чим він, ця людина, жив потрапило в мережу і стало доступно всім. Навіть його гола подружка стала тепер всім доступна. Стало непотрібним придбання словників, інструкцій і книг. Спорожніли бібліотеки. А думки великих людей стали доступні для скачування, перегляду і детального вивчення.

А потім з`явилося Воно - абсолютна Знання.