Лист головного редактора квітень 2010

Поки я думав, що мені написати в цьому місяці, я раптом зрозумів, що мені не вистачає вашого фідбека. Мені набридло бути редактором, який ширяє своїх читачів тієї нісенітницею, що лізе в його починаючу лисіти голову. Хочеться зрозуміти - хто він, мій читач? Чим живе? Та й взагалі, «Йоу, чо як?»

Тільки це буде непросто. Спочатку потрібно правильно налаштуватися. Отже, викидаємо з голови всю ту маркетингову поебень, з якої Apple впарюють нам свою чудову продукцію. Забули про "Think different!", Творчих і креативно мислячих людей, свободу від гніту Windows і Білла Гейтса. Представили, що ваш комп`ютер зібраний одинадцятирічний китайськими дітьми, які намагаються заробити на шматок хліба своєї старіючої і хворий малярією матері, операційна система запрограмованим індійськими напівсліпі програмістами за рис зі шматочками курки, а іконки намальовані в бангладешський центрі комп`ютерного дизайну в обмін на гуманітарну тушонку. 

Мені здається з настроєм вже все впорядке. А тепер, поїхали.

$$ VOTE_1 $$

А тепер трохи розважить. Незалежно від того як ви, мої дорогі читачі, відповіли на цей vox populi, компанія Apple захопить світ, сфера її інтересів безпідставно розростеться до гігантських масштабів мегаманіі. Її продукція зіпсується, вона почне виробляти даний лайно і ширвжиток, який згодом буде нікому не потрібен. А потім Apple і зовсім стане Злом, а на сцену в промені софітів, ще трохи соромлячись, вийде хтось зовсім новий. Його назвуть Креативним, він буде Новатором, все будуть говорити, що саме за ним майбутнє. Тому що все повторюється, адже це і є життєвий цикл. 

Але, без сумніву, перш ніж бути абсолютно зруйнованою і всіма забутої, Apple вдасться випустити свій останній знаковий продукт. Портативний електрошокер iБлядь. 

Bazinga!